У Тальнівській громаді буде 3 старости на 30 сіл: замість старости у кожному селі буде діловод

У Тальнівській об’єднаній громаді на 30 сіл колишнього району призначили лише трьох старост. Посади отримали колишній сільський голова Майданецького Михайло Капериз, колишня голова Вишнополя Тетяна Гудзенко й ексголова Веселого Кута Павло Козаченко. У віданні Павла Олександровича відтепер 17 сіл, розповідає Юрій Стригун в газеті “Вечірні Черкаси“.

– Що вони там собі думають? – обурюється житель Корсунки Віталій. – На 9 наших сіл – один староста. Хіба до нього доб’єшся чи він кудись приїде? Виходить, що зовсім на ці села махнули рукою.

Депутат Тальнівської міської ради, голова бюджетної комісії Анна Новицька пояснює, чому так зробили:

– Ніхто не залишає села напризволяще. Бюджет громади не зростає, а от витрати колосальні. 63% всіх надходжень ідуть на оплату праці. І це за існуючої структури. Додатково ще потрібно в кожне село «адміністратора». Окрім них ще, скоріше за все, необхідно буде створити при міській раді службу у справах дітей, соціальний захист населення, адже район не фінансуватиме дані структури в Тальному.

Юрист Тальнівської міської ради Володимир Володін упевнений, що приклад Тального наслідуватимуть інші громади.

– Коли ми створювали ОТГ в грудні 2016 року, держава нав’язала нам колишніх сільських голів у якості старост. Фактично, ці люди мало що робили, але при цьому отримували непогану зарплату. Деякі з них і зараз кажуть, що нічого не робитимуть, бо не вміють. Інші вимагали ввести посаду діловода, бо досі не навчилися працювати з комп’ютером. Ми порахували витрати. Найменша ставка, яку отримуватиме староста – 10 тисяч 500 гривень. Плюс 30% вислуга за стажем, плюс щонайменше 10% премії. При цьому функції старост радше представницькі – представляти інтереси села в міській раді, контролювати якість виконання робіт. Тому ми вирішили, що замість старости в кожному селі сидітиме діловод, який видаватиме людям необхідні довідки. Він централізовано буде пов’язаний з Тальнівським центром надання адміністративних послуг і надсилатиме сюди запити й отримуватиме документи. При цьому зарплата діловода – 6 тисяч гривень. А старости – втричі більше. Думаю, що скоро до нас їздитимуть з інших громад, перейматимуть досвід.

Міський голова Кам’янки Володимир Тірон каже, що підтримує таке нововведення.

– Верховна Рада щойно прийняла в першому читанні закон, де записано, що староста має бути щонайменше на півтори тисячі сільського населення. Тому ініціативу тальнівських депутатів я підтримую. Шкодую, що ми не дочекалися його прийняття і вже призначили всіх 12 старост. Тепер назад ситуацію не переграєш. Мабуть, тальнівський варіант цікавіший і значно економніший для бюджету.

Міський голова Звенигородки Олександр Саєнко знає про ініціативу сусідів.

– Я ставлюся негативно до такого нововведення, – каже Олександр Якович. – Після всіх реформ села і так повиснули в повітрі. Ніхто не займається освітленням, благоустроєм. А заберіть у села старосту, то взагалі буде хана. Тому ми призначили на 13 сіл 10 старост і вважаємо, що правильно зробили. З людьми повинен хтось працювати.

Після адміністративної реформи в Черкаській області замість колишніх 20 районів утворили 4 нових. У цих чотирьох районах організувалося 66 об’єднаних громад.