Космічна дорога до Місяця починалася… у Смілі

120 років тому народився Юрій Кондратюк — людина, яка перетворила на реальність фантастичну ідею польотів до далеких планет. А народилася ця ідея серед кривавої круговерті громадянської війни наприкінці 1919 року в Смілі, пише “Smila-ua”.

Її автор переховувався в маленькому містечку від білого та червоного терору. Він поспішав завершити унікальну наукову роботу «Про міжпланетні подорожі», основні викладки якої через півстоліття допомогли Сполученим Штатам обігнати в космічному марафоні Радянський Союз і першими ступити на місячну поверхню. Не визнаний у рідній країні геній став національним героєм Америки.

«ВІН МІГ БИ СТАТИ ТАКИМ, ЯК КОРОЛЬОВ…»

Людство зробило перший крок у далекий космос 20 липня 1969 року — в ту хвилюючу мить, коли американський астронавт Ніл Армстронг ступив на місячну поверхню.

«Коли дощового липневого ранку 1969 року я стояв на мисі Канаверал, проводжаючи корабель «Аполлон», який мав доставити астронавтів на Місяць і забезпечити вихід першого землянина на його поверхню, я думав про одну-єдину людину. Цей росіянин, Юрій Кондратюк, особистість унікальна, видатна, без якої людство, навіть опанувавши космічні апарати, ще дуже довго топталося б на навколоземних орбітах. Він заслуговує на саму вдячну пам’ять сучасників і нащадків».

Так проникливо й трохи ностальгічно сказав про геніального українського (а зовсім не російського!) вченого його американський колега Джон Хуболт, який керував підготовкою до польоту та висадкою астронавтів на поверхню загадкового супутника Землі. Саме Хуболт запропонував використати в проекті «Аполлон» так звану «трасу Кондратюка».

Радянське керівництво відчуло справжній шок: як Америці вдалося так несподівано випередити СРСР? Кагебісти «риють землю» й незабаром приходять до неймовірного висновку — російський інженер Юрій Кондратюк не хто інший, як український самородок Олександр Шаргей. Недарма, кажуть, що «немає пророків у своїй вітчизні». Непотрібний радянській владі Кондратюк-Шаргей зробив прорив у Всесвіт для американської космонавтики.

Однак як ця людина опинилася в Смілі?

Олександр Шаргей народився в Полтаві, але протягом багатьох років його життя було тісно пов’язане зі Смілою. Вперше маленький Сашко побував тут у трирічному віці. Його мама поїхала провідати свою давню подругу й взяла із собою сина. Вони декілька тижнів відпочивали в затишному будиночку сім’ї Радзевичів по вулиці Залізничній, 24 (поряд із нинішнім військкоматом). Відтоді візити до Сміли стали постійними. Олександр Шаргей швидко подружився із Борисом Арабажиним, сином материної подруги від першого шлюбу. Пізніше ця дружба відіграла вирішальну роль у житті Олександра, а точніше — врятувала його від неминучої смерті у кривавому вирі громадянської війни.

Саме в Смілі після філософських розмов із другом Борисом в юного Олександра Шаргея визріла думка серйозно зайнятися вирішенням фантастичної в ті часи проблеми космічних польотів. В далекому 1914 році вісімнадцятирічний юнак запропонував використовувати для міжпланетних перельотів термохімічну ракету й вивів її основну формулу.

Та власну оригінальну схему польотів на інші небесні тіла Олександр розрахував у холодній кімнаті будинку Радзевичів, де він у 1919 році переховувався і від білих, і від червоних, і від бандитів всіх мастей. Ця схема увійде в історію космонавтики як «траса Кондратюка», за якою через півстоліття до загадкового супутника Землі полетять американські астронавти.

Вже після успішного завершення програми «Аполлон» один із її керівників Джордж Лоу зізнався журналістам:

— Ми розшукали маленьку непримітну книжечку. Автор її, Юрій Кондратюк, розрахував енергетичну вигідність посадки на Місяць за оригінальною схемою, і ми використали його розрахунки…

«Він міг би стати таким, як Корольов, він для цього підходив», — скаже вже у 80-і роки академік Раушенбах. Та генеральним конструктором космічних ракет Юрій Кондратюк так і не став. Намагаючись втекти від кривавої м’ясорубки НКВС, вчений заховався за чужим ім’ям і тому залишився живим у ті страшні роки.

ВІД ЖАХІВ ГРОМАДЯНСЬКОЇ ВІЙНИ ШАРГЕЙ ЗАХОВАВСЯ У СМІЛІ

Двоюрідний брат Олександра Шаргея Анатолій Даценко тривалий час досліджував різні етапи життя свого геніального родича. Він з’ясував причини, що змусили майбутнього основоположника теорії космічних польотів покинути Київ і переховуватися в Смілі та Малій Висці.

Революція жахливим вихором увірвалася в його життя і розбила всі надії та сподівання молодого Шаргея. Навесні 1918 року його демобілізували з царської армії. Проте додому відставний прапорщик не доїхав. На одній із кубанських станцій у примусовому порядку його забрали в Добровольчу армію генерала Корнілова. Через деякий час Олександру вдалося втекти. Він дістався до Києва, де переховувався у рідних. Але восени 1919-го Шаргея разом зі своїм смілянським другом Борисом Арабажиним мобілізували до лав Білої армії.

Санітарний поїзд, де вони служили, повільно рухався на Одесу. Борис умовив Олександра непомітно зійти на станції Бобринська й сховатися в Смілі у його матері та вітчима, а сам поїхав далі. До рідного міста Арабажин вже ніколи не повернувся — помер в Одесі від тифу. Зате, сам не відаючи про те, врятував для людства «космічного» генія.

У Смілі Шаргея привітно зустріли, а згодом допомогли влаштуватися робітником на залізничну станцію. Людей не вистачало, й тому чоловік працював вантажником, ремонтував колії, оглядав вагони, лагодив механізми стрілок. Щоб не померти з голоду, ловив сіткою горобців і варив з них юшку. Однак всі ці труднощі не перешкодили Олександру займатися улюбленою справою — саме в Смілі він почав роботу над всесвітньо відомим рукописом «Про міжпланетні подорожі».

У січні 1920 року в Смілі встановили радянську владу. І з цього часу життя Олександра Шаргея опинилося в небезпеці. Як колишнього офіцера Білої армії, його могли будь-коли розстріляти чекісти. І, рятуючись від неминучої смерті, він знову кинувся шукати безпечне місце у цьому жорстокому світі.

КОНДРАТЮК МРІЯВ СТУПИТИ НА МІСЯЧНУ ПОВЕРХНЮ

Високий і стрункий брюнет із виразними ясними очима завжди подобався дівчатам. Але Олександра Шаргея цікавила лише наука, тому до кінця своїх днів він залишався самотнім.

Все своє життя Юрій Кондратюк був «вічним квартирантом на планеті Земля».

Та все ж таки романтичне кохання пережив Олександр Шаргей наприкінці громадянської війни. Тікаючи від чекістських катівень, за допомогою тих же самих Радзевичів на початку 1921 року він переїхав до містечка Мала Виска, за 75 кілометрів південніше Сміли (в нинішній Кіровоградській області), й почав працювати механіком на олійниці. А взяв його до себе на роботу давній друг і далекий родич Радзевичів Іван Андрійович Лашинський.

Саме тут Олександр Шаргей змінив власне ім’я, здобувши документи іншої людини, і став Юрієм Кондратюком. З чужим іменем він навічно увійшов у велику науку та історію. У Малій Висці Шаргей-Кондратюк завершив наукову роботу, розпочату ще в Смілі, — «Про міжпланетні подорожі».

Та, поринаючи в математичні розрахунки, молодий чоловік все ж таки не встояв перед жіночою красою. 16-річна племінниця Івана Лашинського Тетяна відразу підкорила Олександра (тоді вже Юрія) вродою і спокійним характером. У них склалися близькі й дружні стосунки — з романтикою тихих, затишних вечорів та віршами про кохання.

Однак Шаргей в силу своєї природної скромності так і не переступив межу дозволеного, незважаючи на мовчазну згоду дівчини. Цнотливий роман не переріс у пристрасне почуття, і Тетяна даремно чекала освідчення й весільного фіналу. Втомившись від невизначеності й трохи розчарувавшись в Олександрові, вона у 1925 році виходить заміж за червоного кавалериста.

Ніщо вже не тримало Кондратюка-Шаргея в маленькому містечку, і він відправляється до Москви, щоб опублікувати завершену роботу й втілити в життя свої грандіозні плани.

За свого життя ця геніальна людина так і не здобула на батьківщині ні визнання, ні нагород. Але саме йому на космодромі мису Канаверал вдячні американці спорудили пам’ятник. В Аламогордо (США, штат Нью-Мексико) в Міжнародному залі космічної слави серед 78 імен видатних вчених золотими літерами вписано ім’я Юрія Кондратюка. Цим славетним ім’ям назвали трасу, якою людина вперше досягла Місяця й висадилася на його поверхню, та кратер на зворотному боці супутника Землі.

І все-таки зоряний час його бунтівливої думки настав! Це трапилося тоді, коли перший із землян ступив на курну поверхню Місяця. А Олександр Шаргей так мріяв, що тією людиною буде саме він…

Факт

ВІН ПЕРЕМІГ САМОГО ФОН БРАУНА

До речі, цьому легендарному польотові передувала справжня «інженерна війна» між прибічником ідей Кондратюка Джоном Хуболтом та головним ракетним конструктором США в ті роки Вернером фон Брауном, творцем німецьких ракет ФАУ. Останній захищав свій варіант посадки на Місяць усього космічного апарату. Але перемогла схема польоту Юрія Кондратюка, основною частиною якої було використання посадково-злітного модуля.

 

Інформацію взято із сайту Дзвін

Залиште коментар

avatar
  Підписатися  
Повідомте про