Майстер з Умані створив понад півсотні унікальних копій кораблів. Шість встановили на набережній

6 реалістичних макетів кораблів різних країн і епох розмістили на набережній в Умані: римську бірему ІІІ ст. до н.е., козацьку чайку XVI століття, французький флейт XVI століття, караку “Вікторія”, що повернулася з навколосвітньої подорожі Фернана Магеллана, “Титанік” 1912 року і навіть бригантину з пурпуровими вітрилами за сюжетом повісті Олександра Гріна. Автор цих детальних робіт – уманський майстер Микола Чистик, пише Валерія Радзієвська в “Gazeta.ua”.

Уманчанин працює водієм, а вільний від роботи час віддає свому захопленню, яким почав займатися 12 років тому.

“Ще коли мені було 5 чи 6 років, батько змайстрував маленький кораблик, з яким я грався і пускав на воду. Напевно вже тоді я вирішив, що, коли виросту, то зроблю щось схоже. А коли почав займатись виготовленням кораблів, мені було 18 років. Першими роботами були маленькі дерев’яні човники. Поступово вони ставали більшими, цікавішими і таким чином я розвивався”, – розповідає умілець.

“Створення кораблів займає багато часу та потребує уваги. При перегляді художніх чи документальних фільмів звертаю увагу на старовинні кораблі, читаю спеціальну літературу”.

Микола наголошує, що не робить точних копій старовинних кораблів.

“Професійні моделісти-кораблебудівники можуть скептично подивитись на мої роботи, але я виготовляю їх повністю вручну, це не куплені у магазині конструктори. Це стовідсотково ручна робота. Деякі запчастини і матеріали я купую в інтернеті, дещо виготовляю сам. Насправді у корабелів (люди, які будували кораблі) не було креслень, а свої знання і вміння вони передавали від батька до сина. Я вивчаю інформацію про кораблі і їхнє будівництво вже дуже давно, розпочинав із журналу “Моделіст-конструктор”, там були креслення, а зараз є інтернет, де дуже багато інформації”.

Микола розповідає, що ідея кожного нового корабля починається із малюнка. Над створенням кожного корабля від ідеї до фіналу він працює сам, а загалом увесь процес займає кілька місяців:

“Спочатку я малюю його на папері. Креслення роблю сам, малюю шаблони, за якими потім усе виготовляю. Найскладніше виготовити корпус – його потрібно намалювати. Шпангоути і кіль роблю із фанери. Потім все обшиваю або дерев’яними рейками, або пластиком, шпаклюю, ґрунтую, фарбую. Це, напевно, найвідповідальніша і найскладніша частина роботи, тим більше, якщо корабель великих розмірів – метра півтора у довжину”.

Багато своїх робіт майстер дарував друзям, зараз час від часу вдається продавати.

“У мене була одна цікава робота. Галеон, який зараз стоїть у ресторані в Стамбулі. Чотири роки тому вдалось літаком його переправити туди. То була дуже цікава подорож. До Одеси ми довезли його із далекобійниками, він їхав перевернутий у фанерному ящику на мішках з картоплею, а з Одеси літаком доправили до Туреччини. Я дуже переживав, щоб дорогою нічого не відпало, але він витримав цю дорогу. Це був великий і важкий корабель”.

Микола зізнається, що вже збився з рахунку і точно не може сказати, скільки кораблів створив, але каже, що з пів сотні точно виготовив.

6 Жовтня, 2020 в 10:10 / Переглядів: 537

Теми: Суспільство,Умань,Черкащина

Залиште коментар

avatar
  Підписатися  
Повідомте про