Колись черкаський автовокзал по вулиці Смілянській був одним із найкомфортніших в Україні. Тепер він не конкурентоспроможний, тож його приміщення здають в оренду підприємцям. Віднедавна туди заїхав меблевий магазин. Відтак на рідкісних фресках «виросли» полиці та кухонні шафи. Експерти кажуть: адміністрація магазину має зняти свої товари з арт-об’єктів, інформує “Громадське Черкаси“.

Черкаський автовокзал – другий найбільший в Україні після Дніпровського. Як пише краєзнавець Борис Юхно, його відкрили у 1985 році. Він став передовим в архітектурному вирішенні. Новаторський дизайн приміщення вокзалу докорінно відрізнявся від того, що раніше стереотипно закладали в сам термін «автостанція». Суворі форми, монолітні матеріали. І разом з тим, у просторовому виконанні будівля стала доволі «стрімкою», що цілковито характеризувало її призначення.

Уперше в Україні автовокзал став автономним модулем, в якому за потреби пасажир міг перебувати не одну добу. Прохід до автобусів теплою галереєю, криті платформи, зручні і наявні в достатній кількості крісла, 16 кас, 2 газетні кіоски, аптека, кімната відпочинку водіїв, кімната матері і дитини, медпункт, мініготель, перукарня, камери схову, таксофони міського і міжміського з’єднання.

Такою ситуація була у радянські часи. Сьогодні автовокзал належить приватному акціонерному товариству «Черкаське обласне підприємство автобусних станцій». До його складу входять 23 автостанції області. Вони обслуговують понад 470 приміських, міжміських та міжобласних маршрутів.

Оскільки колишнього потоку пасажирів на вокзалі вже немає, його площі здають в оренду. Була там і приватна охоронна фірма, і шиномонтаж. Віднедавна там можна придбати меблі. Як пишуть на сторінці Ukrainian Modernism у фейсбуці, це типова практика в Україні. Меблі можна також купити у львівському та херсонському автовокзалах, теж модерністських. Але наш випадок кричущий – меблі прибили до унікальних фресок черкаських художників Неоніли та Альберта Недосеко.

«Ці фрески – це унікальна ручна робота відомих черкаських художників. Це монументальне мистецтво другої половини 20-го сторіччя, історичний шар, який зараз активно знищують через невігластво і байдужість. Це мистецтво для народу, яке створювали у публічних місцях, щоб всі люди могли ним милуватися. Зараз такого не роблять. Зараз мистецтво лише в галереях і музеях», – каже архітектурний фотограф і дослідник, куратор спільноти Ukrainian Modernism Дмитро Соловйов.

Відповідно до Закону «Про авторське право і суміжні права» пошкодження мистецького твору має тягнути за собою судовий позов. За словами Дмитра Соловйова, авторка фрески ще жива. Тому варто попросити орендарів зняти меблі з фресок хоча б із поваги до автора.

Автовокзал – приватний. Коментувати дії орендаря Громадському директор Черкаського обласного підприємства автобусних станцій Володимир Гончаров відмовився. Він зіслався на те, що вони можуть вести господарську діяльність як завгодно. Не вказав він і те, на який період туди заїхав орендар.