Зґвалтування в BlaBlaCar: підозрюваний росіянин влаштовував оргії в церкві, “секс-тури” та їздив п’яним за кермом

Водій BlaBlaCar Олександр Андрієнко, якого пасажирка звинуватила в зґвалтуванні, трохи більше тижня тому влаштував бійку в церкві села Ковтун на Черкащині. Він виштовхав зі служби бабусь з криками: «Я Антихрист! Прийшов мій час». Потім вкрав свічки і хотів побитися зі священиком. Місцеві жителі стверджують, що постраждала, чия історія стала публічною, – не перша жертва маніяка. Однак українська поліція відпустила його на всі чотири сторони, і він зник – судячи з усього, виїхав до Росії, передає Дзвін.

На початку вересня жителька Черкас Ольга розповіла про те, що її зґвалтували під час поїздки з Одеси до Черкас. Вона опублікувала листування зі своїм хлопцем, в якій детально розповідала про те, що відбувалося в той вечір, про дивну поведінку водія, який її віз, обпоїв наркотиками, про те, як стала його жертвою. Її розповідь активно обговорювали в соцмережах, багато хто спочатку не повірили дівчині. Мовляв, чому не вийшла з автомобіля з таким неадекватним водієм? Чому не втекла?

Потім історію стали коментувати люди, знайомі з ґвалтівником – і з’ясувалося, що Ольга – не перша жертва лиходія. Крім насильства до жінок, Олександр Андрієнко (як виявилося, житель Росії), регулярно їздив за кермом п’яним, влаштовував дебоші в селі, де фінансував будівництво храму і, схоже, сам відчував себе Богом. На разі, всі злодіяння російського маніяка завжди сходили йому з рук.

– Вже третій тиждень мені сниться один кошмар. Я знову їду з ним. Кожен раз сон закінчується по-різному, але гарної розв’язки ще не було. У перший день я плакала і не могла зупиниться. Смутно пам’ятаю, як відвезли на швидкій, виписали заспокійливі. Ліки допомагають, але я не хочу пити їх все життя. Не відчуваю себе в безпеці. Не бачу ніяких зрушень у розслідуванні», – розповідає пасажирка злощасного BlaBlaCar Ольга.

УНІАН поїздив по Черкащині, збираючи факти про злочинця.

 «У нього дві проблеми: алкоголь і жінки»

Судячи по порталу «Судова влада», Андрієнко в цьому році вже двічі потрапляв поліції за кермом в нетверезому вигляді: навесні і на початку вересня. До позбавлення прав справа не дійшла, але автомобіль виявився на штрафмайданчику.

У селі Ковтуни Черкаської області розповідають, що у них кілька років жила, а тепер похована мати 51-річного Олександра Андрієнко. Свого часу він профінансував в Ковтунах будівництво невеликого храму. Правда, як розповідають місцеві, храм цей Андрієнко «використовував» своєрідно – часто привозив двох-трьох дівчат легкої поведінки і розважався з ними в церкві (ще під час будівництва він зробив собі дублікат ключів).

Кажуть, він колишній афганець, займається бізнесом і постійно живе в Росії, у Владивостоці. Як правило, навідується в Україну раз на рік – на Великдень. Але в цьому році приїхав ще й восени.

«Навесні поводився пристойно, купив всім дітям морозиво, а в цей раз таке влаштував! Зазвичай він на машині приїжджає із Золотоноші (від цього райцентру Черкаської області до села – 15 км), а в цей раз прийшов пішки з посохом. Всіх виштовхав з церкви. А хто у нас на службу ходить? Бабусі. Потім кричав нашому священику: «Знімай рясу, битися будемо». Говорив, що він «Антихрист», що «настав час». Скінчилося тим, що згріб в оберемок свічки і втік», – розповідали нам селяни.

За їхніми словами, з храму він відправився в магазин, хотів купити чорний одяг, пропонував продавщиці піти з ним в поле, молиться сонцю.

«Поліцію я не викликав, для цього треба було отримати благословення священноначалія», – зізнається місцевий священик отець В’ячеслав та додає, що Олександр, хоч і побудував стіни храму, але жодного разу в ньому не причащався.

Ще нам розповідали, як на одну службу Андрієнко приїхав з дівчиною і прямо в церкві поплескував її по сідницях, для чогось звертаючись до батюшки: «Подивися, яка у мене наречена».

«У нього дві проблеми: алкоголь і жінки. У Золотоноші він постійно приводив в квартиру різних дівчат», – кажуть в селі. Про це ж пишуть і в соцмережах.

Історію зі зґвалтуванням Ольги активно обговорювали в Facebook. Один з коментарів, зокрема, був таким: «Знаю цього сепаратиста-ґвалтівника. Коли вип’є зайвого (це було постійно) кричить: «Путін мій Бог. Ми, росіяни, скоро прийдемо, і ви, українці, нам ноги цілувати будете». Як я розумію – це не перша і не остання його жертва. Споїти дівчину, підсипати їй порошок або таблетки, а далі зґвалтувати – його методи. Після таких «статевих промислів» є діти. Але дівчатам соромно або страшно говорити правду. Мені – так точно». Незабаром після публікації, жінка (імовірно, ще одна жертва ґвалтівника) видалила це повідомлення, воно залишилося тільки в скріншотах.

Крім цього, в Фейсбуці відгукнулися кілька дівчат, які зіштовхувалися з домаганнями Олександра Андрієнка в цьому році, одна з них написала: «Я і мої близькі можемо дати свідчення. Він брудно чіплявся до моєї сестри». Але це все, на жаль, ніяк не вплинуло на поліцію і хід справи.

«Я думала, що це – ритуал, що він мене просто вб’є»

Та сама жертва Андрієнка, пасажирка нещасливого BlaBlaCar Ольга, розповіла про жахи кошмарного вчора і наступних тижнів.

«Ночами мені сниться тільки ця поїздка, все навколо неї. Розв’язки різні, але гарною не було жодного разу. Я прокидаюся два-три рази за ніч, потім довго не можу заснути. Я боялася виходити з дому. Коли, нарешті, зайшла в магазин, почався напад паніки. Стою біля каси, мене трясе, я не розумію, що мені говорять. Мені здавалося, що він знову поруч. У перші дні я не могла нічого їсти, плакала і не могла зупиниться. Був день, коли я втратила свідомість. Смутно пам’ятаю, як відвезли на швидкій, виписали заспокійливі. Ліки допомагають, але я не хочу пити їх все життя», – розповідає Ольга.

Вона каже, що читала всі коментарі з обвинуваченнями на її адресу: «вона так з ним розплатилася», «сама в усьому винна» і т.д .

– У чому я винна? У тому, що не було квитків на автобус і я поїхала на BlaBlaCar? Так, водій з самого початку здався дивним. Він був в домашніх капцях, по дорозі кілька разів переодягався. Вийшов з машини, змінив джинси на шорти, потім надів народний костюм. Говорив, що буде в ньому на весіллі, і я теж там повинна бути. Але я за своє життя бачила багато незвичайних людей, – розповідає Ольга. – Так, на самому початку поїздки, я побачила у нього ніж в «кишені» дверцят. Але я себе заспокоїла тим, що водії часто возять зброю для самооборони. І він же не відразу почав говорити про себе: «Месія» і «Чистильник землі».

Дівчина розповідає про те, що Олександр на самому початку поїздки попросив оплату. Взяв у неї 500 гривень, хоча домовлялися про меншу суму. Більше готівки не було, а стояти на трасі без грошей і ловити попутку здавалося поганою ідеєю. Коли до Черкас залишалося 100 кілометрів, водій звернув з траси в етнографічний музей-заповідник «Село Моринці».

Оля розповідає, що насильник при ній розмовляв з якимось «гончарем Костею», обговорював покупку сувенірів. Те, що треба буде робити гак, дівчину обурило, але історія з «гончарем» виглядала цілком правдоподібною – в Моринці часто їздять туристи. Перед поворотом в ліс Олександр зупинився на заправці, купив їй каву.

«Смак видався дивним. Він сказав, що там топінги, їх там правда було багато. Але що треба було додати, щоб була гіркота? Грейпфрут в каві? Після цієї «кави» мене почало хилити в сон, хоча я ніколи не сплю в транспорті, через це не їжджу поїздом», – розповідає Ольга.

Гончара в музеї-заповіднику не опинилася. Олександр запропонував почекати.

«Приніс мені пляшку пива, воно пінилося кілька хвилин, це виглядало дивно. Я тільки зробила вигляд, що п’ю, вилила його», – розповідає Ольга. Водій же дістав пляшку горілки, випив і заснув. Перед цим розповів, що в дитинстві став «обраним».

«Він абсолютно серйозно говорив: «У 3 з половиною роки мені приснився сон, і я зрозумів, що народився. Ти ж мене розумієш?» – Що мені йому потрібно було відповідати? – згадує Ольга. – Коли він заснув, я спробувала піти, але пройшла тільки хвилин 10 по стежці. Вже стемніло. Зв’язку не було, заряд акумулятора в телефоні закінчувався. Я нічого не бачила без ліхтарика, була в легкому одязі, боялася заблукати. Я повернулася.

Незабаром водій прокинувся і накинувся на дівчину.

«Я дивилася фільми з такими сценами і думала: «Як би я повела себе в такій ситуації?» Була впевнена, що буду захищатися до останнього. Але коли ти одна перед мужиком у якого ніж, який розповідав тобі, що служив в Афгані… Після слів про те, що він «Чистильник», я думала, що це – ритуал, що він мене просто вб’є, – зізнається дівчина. – Мені пишуть: «Треба було на камеру знімати. Були б докази». Яким чином? Я не могла дотягнутися до телефону, і не почала б знімати таке. Мені було нереально страшно. В дорозі він мені розповідав про знайомих кумів-бандитів, і я не знаю, брехав він чи ні. У мене в квартирі тепер біля дверей ніж і біта, але я не знаю, чи допоможуть вони мені. Чи не відчуваю себе в безпеці і не бачу ніяких зрушень у розслідуванні».

«З слідчим у мене тотальний дисконект»

На наступний ранок дівчина пішла в поліцію. Розповідає, що принесла з собою одяг, в якому була в ту ніч. Але його, чомусь, не відразу забрали для досліджень. Також, у неї не взяли на аналізи кров.

«З слідчим у мене тотальний дисконект. Чула від нього: «Я не знаю», «Я на чергуванні», «Мене немає», а не відповіді на свої питання, – розповідає дівчина. – Що цікаво, нам минулого тижня призначають дату перехресного допиту, а на наступний день у того водія змінюється номер телефону. У мене висвітилося, що він поміняв мобільного оператора на російського. Сказала про це в поліції, у відповідь: «Може, він просто картку поміняв».

Кореспонденти УНІАН спробували зв’язатися з водієм. Дійсно, його український номер не активний.

У відкритих джерелах легко встановити, що людина з такими ж ПІБ зареєстрована як підприємець в Приморському краї Російської Федерації (в Україні, в селі Ковтуни нам говорили, що у нього там пилорама і якийсь інший бізнес).

Як мінімум дивно в цих обставинах виглядає заява спікера поліції Черкаської області Дмитра Грищенка про те, що «немає інформації, що потенційний підозрюваний може втекти з України». Раніше Грищенко заявив журналістам, що поліція «тримає з Андрієнком контакт».

У світлі нових обставин у коментарі Грищенко уточнив, що слідчий «не зобов’язаний тримати контакт кожен день». І додав, що, оскільки свідків не було, то для вручення підозри і обрання підозрюваному запобіжного заходу, потрібні докази його причетності до злочину. Останні можуть з’явитися за результатами ряду експертиз. Навіть приблизні терміни завершення яких, втім, не називаються.

«Він говорив Олі, що у нього зв’язки в поліції, і мені здається, що корупція дійсно є. Йому ніби допомагають замести сліди і спокійно виїхати. Він приїжджав до нас в «секс-тури», і, відчуваючи безкарність, приїде ще », – розмірковує про дивну пасивність копів активіст з Черкас Володимир.

Влад Абрамов

Вересень 25, 2019 в 12:25 / Переглядів: 190

Теми: Кримінал,Події,Суспільство,Черкащина