«Я пишаюся, що виховав справжнього патріота»: історія військовополоненого моряка з Черкащини

Це історія Олега Мельничука, військовополоненого моряка з Черкащини, одного із 24-ох захоплених військами Російської Федерації біля Керченської протоки 25 листопада 2018 року. У спецпроекті “Прямого” батьки розповіли історію хлопця, щоб кожен українець знав, який шлях пройшов один із українських героїв, пише «Сміла».

Назва буксиру “Яни Капу”, якщо дослівно перекласти з кримськотатарської – це “нові ворота”. І символізму цьому судну точно не бракує, адже його назва походить від точнісінько такого ж імені містечка на півночі окупованого Криму. Згодом і сам буксир повторив долю однойменного міста.

– Дуже жорстко їх з п’яти ранку до десяти чи до одинадцятої ранку постійно намаалися таранити, постійно на них була ця навала. Вони, молодці, уходили від цих таранів. І все, – розповідає батько військовополоненого Михайло Мельничук.

Кілька годин маневрував та відводив судно від ударів на капітанському містку 23-річний Олег Мельничук. Він точно захищав щось більше, ніж просто екіпаж та корабель, адже хлопець знав, що одного разу росіяни вже намагалися захопити “Яни Капу”, але тоді окупації вдалось запобігти.

– Після Придністров’я він вступив до Одеського училища на штурмана корабля. Після закінчення за розподіленням він був поставлений командиром рейдового буксиру “Яни Капу”, який також вийшов з Криму, з окупації. І з того часу він на ньому проходив службу, – згадує батько.

Та перш ніж вийти на капітанський місток, Олег мав усі шанси зробити кар’єру не на морі, а на великому рингу чи принаймні професійному льоду – хлопець з дитинства був закоханий у спорт. Спочатку – у боротьбу, згодом – у хокей. Мама Олега і досі з таким хвилюванням зберігає маленькі перемоги великого героя.

– Це його дуже улюблена річ – ключка. Ні в якому разі, як він попросив, нікуди її не дівати. Тому що для нього це теж спогади. Як талісман він хоче зберегти, щоб показати, напевно, своїм дітям, внукам і правнукам, – каже мати Олега Мельничука Лариса.

Та мріям Олега суходіл був занадто тісним. Тим паче, поруч завжди був головний вихователь – батько. Військовий, сильний та мужній. Олег, який так пишався татом, хотів, аби й тато пишався ним. Відтак 2014-го Олег йде служити до берегової охорони.

– Вони сказали: “Ми будемо або десантниками як тато, або моряками,- розповіла мама Лариса Мельничук. — Звичайно, я чотири дні плакала, не їла і не пила. Якби б могла – крилами летіла до нього.

Під забороною дзвінків та можливістю листування: Росія ввела санкції для полонених моряків з Черкащини

Олег Мельничук

Наступного разу мама зустріла свого сина вже на чужині – під час суду у Москві. Неспокійне серце до останнього не знало, чого чекати. Її хлопцеві лише 23 роки, а він уже у полоні. Але при зустрічі вона побачила вже такі серйозні чоловічі очі.

– Простянула руки і сказала, що, синку, я тебе люблю і пишаюсь. А син, настільки сильний і воєнний, сказав: “Мамо, чого ти приїхала. Ще б я за тебе тут би не хвилювався”. Тяжко дуже, страшно і лячно, але одночасно бере гордість за свого сина, – розповідає мама військовополоненого.

"Я пишаюся, що виховав справжнього патріота": історія військовополоненого моряка з Черкащини

Як на морі, так і в суді, син офіцера не відступив. Та й там вони стояли у штатському, оточені чужинцями. Олег Мельничук лишився капітаном свого судна, з витримкою військового, показавши: хай під залпом пострілів, хай під тиском ворога – але вони вистоять.

– Я, в принципі, і другого нічого й не міг подумати про сина. Я знав, що він витримає. І я пишаюся, що він робить все так, як я його вчив, і так, як зробив би будь-який інший патріот нашої країни, – з гордістю розповідає батько Олега.

Схожий наче на дві краплі одного моря, на зустріч з моряком чекає ще й його брат Ігор. Вони з Олегом – двійнята. Найближчий до Олега з першої хвилини народження Ігор вже рахує кожну хвилину до їхньої зустрічі вдома. Чекає на Олега в Одесі і його кохана дівчина. Ви здивуєтесь – але, за іронією долі, саме Олег Мельничук змусив окупантів заговорити українською. Ще на першому суді в анексованому Криму моряк попросив перекладача з російської. Ось так не заплановано в українському Криму на п’ятому році російської окупації знову вголос заговорили українською, забороненою там мовою.

Нагадаємо, що незабаром військовополонені моряки з Черкащини можуть повернутися додому.

Домовленості про повернення Російською Федерацією 24-ох військовополонених моряків, серед яких перебуває двоє черкащан Владислав Костишин та Олег Мельничук, уже практично досягнуто.

18-ого липня уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова підписала клопотання до керівника Слідчого управління ФСБ РФ Михайла Шишова щодо прийняття рішення про обрання особистого зобов’язання, як запобіжного заходу, для військовополонених моряків, які перебувають у Лефортовському СІЗО. Посольство України в РФ передало через МЗС РФ ці документи до ФСБ РФ і наразі вони перебувають на розгляді керівника Слідчого Управління.

Серпень 3, 2019 в 10:33 / Переглядів: 42

Теми: Політика,Суспільство,Черкащина