«Хочеться обігріти всіх, але немає змоги»: жіночий кризовий центр потребує негайного ремонту

smartcapture

Уже майже рік як Черкаський жіночий кризовий центр для постраждалих від домашнього насильства розташовується у новому приміщенні по вул. Кобзарська, 1, яке  було виділене на пільгових умовах міської радою ще у 2017 році. Будівля перебувала у занедбаному стані, тож переїхати до неї відразу не було змоги. Працівники благодійної організації «Черкаська мережа», на базі якої і був створений центр допомоги жінкам «Мережка», самотужки трохи привели її до ладу. Тож сам переїзд відбувся лише у 2018 році, однак урочистим його навряд чи можна було назвати. Наразі з ремонтом лише дві кімнати в будівлі, все інше приміщення досі перебуває в досить занедбаному стані. Працівники центру сподіваються, що у цьому році старенька будівля, а в особливості дах, що протікає, побачать ремонт і тоді заклад зможе дати прихисток понад 20 жінкам. Про це йдеться на сайті Вичерпно.

smartcapture

Наразі ж в жіночому кризовому центрі проживає 6 жінок і 7 дітей, з них двоє – немовлята. Це жінки різних категорій. Є ті, які постраждали від насильства, переселенки, з вразливих категорій населення та ті, які просто опинилися в складних життєвих обставинах. Коли жінка потрапляє в центр, з неї укладають угоду на перебування в центрі з максимальним терміном 6 місяців. Проте жінки з’їжджають і раніше, як тільки вирішують питання із працевлаштуванням і житлом.

Увесь час перебування в центрі його працівники здійснюють соціальний супровід жінок: допомагають оформити соціальні виплати, влаштувати дітей в садок чи школу, а також сприяють працевлаштуванню. Окрім того, жінки в центрі навчаються, відвідують тренінги з протидії насильству, вирішенню конфліктних ситуацій, з фінансової грамотності та обов’язково ознайомлюються зі своїми правами.

– Коли жінки покидають «Мережку», вони стають вже більш соціально адаптованими та можуть попіклуватися про себе та своїх дітей. Наприклад, у нас проживала дівчина, яка до нас прийшла вагітною, тут народила, отримала всю необхідну підтримку і знання, як започаткувати свій бізнес. Отримавши дитячі кошти, вона на них купила все необхідне обладнання і зайнялася виготовленням домашніх напівфабрикатів. Зараз вона знімає квартиру, може попіклуватися про себе і свою дитину. І таких історій успіху багатенько. Однак, буває і таке, що жінка не піклується про свою дитину, не виконує правила центру, не відвідує заняття, тоді ми повідомляємо соціальні служби й у жінки вилучають дитину, оскільки вона не здатна про неї попіклуватися. Таких випадків, на щастя менше. Здебільшого жінки приходять до нас отримати допомогу, щоб щось змінити у своєму житті, — відзначила соціальна працівниця ВО «Черкаська мережа» Ольга Волкова.

smartcapture

Якщо б не було цього центру, велика імовірність того, що багато з тих жінок, просто опинилися б на вулиці. До нього щоденно звертаються жінки з усієї області, які опинилися в кризових ситуаціях. Чимало з них – жертви насильства, які знаходять в центрі прихисток від чоловіків-тиранів.

– Але усіх розташувати у себе ми не можемо, — наголошує Ольга Волкова. – Хочеться всіх обійняти й обігріти, але не маємо такої можливості. Тому когось ми переадресовуємо до Канівського чи Смілянського центрів матері та дитини, там мами можуть перебувати з дітьми, яким ще не виповнилося півтора року. Однак, якщо є старші діти, то їх вже в цей центр не приймуть. Тому нам би дуже хотілося зробити повноцінний центр, де б проживали жінки з дітьми, отримували нові знання, з ним б ділилися досвідом дівчата, які змогли вийти із складних життєвих ситуацій. Такі центри існують по всій Україні, вони дуже потрібні.

Щоб центр почав повноцінно функціонувати, необхідно зробити масштабний ремонт, адже наразі, через аварійний дах, другий поверх приміщення взагалі не жилий.

– Спочатку в бюджеті було визначено, що там відбудеться капітальний ремонт, проведена на цей вид робі тендерна процедура. Але коли фахівці дослідили цей проект детальніше, то відзначили, що це не може бути капітальним ремонтом, оскільки проектом передбачені зміни в самій будівлі, зокрема, змінюється місце розташування сходів. Це є порушенням проектно-кошторисної документації, тому це повинна бути тільки реконструкція, яка контролюється відповідними органами. На сесії замінили капітальний ремонт на реконструкцію в проекті, зараз переробляється проектна документація і заплановано запустити новий тендер, — пояснила затримки із виділенням фінансування заступниця міського голови Людмила Бордунос.

mde

На цей об’єкт у 2019 році виділено 4,2 млн грн. За словами чиновниці, у цьому році планують виконати всі роботи по реконструкції будівлі.

– Однак проект на суму 4,2 мільйони гривень був зроблений ще у 2016 році, були ще старі норми ДБН і зарплати інші, тож у новому проекті суми можуть трішки вирости. Якщо так станеться, тоді ми ставитимемо питання дофінансування, якщо освоять виділені кошти і не вистачатиме, — наголосила Людмила Іванівна.

smartcapture

smartcapture

 

Тим часом кожного дня до центру звертаються жінки. У кожної своя історія. Кожній потрібна допомога, той трамплін, який дасть не впасти, а перескочити через життєві труднощі, піднятися над незгодами, зрештою, поповнити низку історій успіху, а не стати прикладом життєвої невдачі…

У 2015 році маму Каті (імя дівчини було змінене – ред.) позбавили батьківських прав. Далі – дитячий будинок, вагітність, аж поки дівчини не опинилася в Черкаському центрі допомоги жінкам «Мережка».

– У 2015 році мою маму позбавили батьківських прав. Спочатку я перебувала у реабілітаційному центрі для дітей, що по вулиці Чайковського у Черкасах. Потім мене відправили у дитячий будинок, де я завагітніла від хлопця, який так само виховувався у цьому дитбудинку. Він був на два роки старший. Мене возили по службах, тикали листочки, щоб я написала відмову на дитину, оскільки мені немає куди її дівати, а ще ж треба 11 клас закінчити. Проте я цього не зробила. Потім я потрапила в Канівський центр матері й дитини. Однак, коли сину виповнилося півтора року, нам довелося залишити його. Йти мені не було куди. Повертатися до матері, яку позбавили батьківських прав, я не хотіла.  Віддавати дитину до сиротинця, щоб вона повторила мою доля, однозначно – ні. Залишився варіант звернутися в жіночий кризовий центр, і я за нього вхопилася. Тут у нас є дах над головою, ми нагодовані і почуваємо себе в безпеці.

Зараз я стала на квартирний облік, здаю ЗНО  (в минулому році пропустила), щоб вступити в Черкаський комерційний технікум, хочу вивчитися на соціального працівника. Дитину влаштувала в дитячий садок, планую влаштуватися на роботу, хоча б на 2-3 години на день. Батько дитини хіба інколи може продукти купити. Тож розраховую на свої сили і підтримку центру.

Дівчина, як і інші мешканки жіночого кризового центру, сподівається влаштувати своє життя. Однак визнає, що без підтримки, старту, зробити їй це було б вкрай важко. Тож разом із соціальними працівниками вірить, що вже найближчим часом центр допомоги жінка «Мережка» зможе стати притулком ще для більшої кількості таких як вона.

7 Червня, 2019 в 10:49 / Переглядів: 492

Теми: Політика,Суспільство,Черкащина

Залиште коментар

avatar
  Підписатися  
Повідомте про