Як в Золотоноші небайдужі спільними силами врятували життя алкозалежному чоловікові

В одній з багатоповерхівок Золотоноші на вулиці Баха мешкає самотній чоловік. Його пристрасть до оковитої розколола сім’ю, позбавила родинного затишку. пише Златокрай.

Дружина з донькою та сином 14 років тому залишили оселю, і в квартирі Микола Б. живе один. Щоправда за ці роки він не раз намагався влаштувати особисте життя: у «міжзапойні» періоди мав цілком пристойний вигляд – високий, статний, доглянутий. Але коли приходили дні безпробудного п’янства, гульки, безкінечні сумнівні друзі-п’яниці – жодна співмешканка не витримувала. Його існування важко назвати життям: через борги у помешканні відключено енерго- та газопостачання, тож ні нагрітися, ні помитися, ні їсти приготувати ніяк. Колишня родина не раз проявляла милосердя і сплачувала заборгованість за послуги. Часто суми сягали кількох тисяч гривень. За що ж тоді пиячити? Виявляється, чоловік отримує щомісячну пенсійну виплату за віком, але «підприємливі» продавці найближчого магазину конфіскували у нього банківську картку та й наливають щодня на «всі гроші».

Десятого січня, надвечір, сусіди багатоквартирника забили на сполох: з помешкання Миколи доносилися нелюдські крики: горлав господар, але так, що втриматися у будинку довколишнім було несила. Люди не на жарт перелякалися, тому викликали  поліцію та медиків «швидкої». Виламали двері: вгомонившись п’яниця скрутився калачиком і чи то спав у калюжі власних екскрементів, чи поринув у небуття. Перші відмахнулися: є й важливіші справи, аніж возитися з алкоголіками. Другі тільки посміялися: «Заберемо – куди? У жодному відділенні лікарні його не приймуть!» Не пропадати ж людині?! Сусіди зв’язалися із службовцем міської ради Мар’яною Ніщенко та попросили допомоги. Першим прибув начальник управління ЖКГ Олександр Флоренко, який залучив на допомогу волонтерів релігійної організації «Відродження» на чолі із Сергієм Скибою, оскільки у міській раді немає закладів для цілодобового перебування такої категорії людей. Волонтери-баптисти забрали чоловіка і поселили його в Домі милосердя у Дібрівці. Як розповів Сергій Скиба, чоловіка помили, побрили, відігріли, і він навіть почав самостійно ходити. За кілька днів Олександр Флоренко домовився з медиками ЦРЛ для проходження курсу лікування Миколи. Один із сусідів закупив необхідну кількість медикаментів для його реабілітації. Тим, хто знає цю людину, хто працював разом чи мешкає поруч, важко усвідомити те, як міг пристойний чоловік з вищою освітою, котрий перебував не на одній високій керівній посаді, довести себе до такого жалюгідного стану. Тож є серед знайомих ті, хто не втрачає віру і простягає руку допомоги.

Не стала осторонь і колишня сім’я п’яниці, хоч і залив їм сала за шкуру достатньо. Як сказав син, не будемо брати гріха на душу, як не як – батько. Хоча зиску їм від такого предка – одні лише клопоти та неприємності. Квартира й та – у заставі банку.

Після лікування чоловік налаштований проживати у релігійній общині. Чи це тимчасове рішення, прийняте у стані відчаю, чи остаточне, виважене – покаже час. Можливо, це таємна думка – абиде протриматися до весни, а, можливо, хлебнувши лиха сповна, людина зробила вірні висновки.

Але як могли так безсердечно вчинити медики? Щоб вияснити причину їхньої відмови у допомозі людин і з’ясувати всі обставини, ми зв’язалися із завідувачем Золотоніської підстанції Лівобережної станції ШМД Анатолієм Терещенком. Як повідомив посадовець, 10 січня, о 10-й годині 32 хвилини, зареєстрований виклик за вказаною адресою. Медики «швидкої допомоги» були біля пацієнта 20 хвилин. За цей час вони привели його до свідомості, зробили розтирання, виміряли тиск – 130/85. Він скаржився на слабкість та озноб. Попередньо встановлений діагноз – «симптоми алкогольної залежності, зумовлені надмірним вживанням алкоголю». «Хворому» рекомендована консультація невролога 11 січня. За словами Анатолія Володимировича, бригаду «швидкої» викликали сусіди, але на момент прибуття жодного з них біля нещасного не було. Вони тільки виглядали із-за дверей своїх квартир. Бажання супроводжувати п’яницю до приймального відділення ЦРЛ теж ніхто не виявив. Та й без згоди «хворого», самовільно, медики не мають права ухвалювати рішення про госпіталізацію.

 – А як бути, якщо у лютий мороз трапився п’яний на зупинці, обабіч вулиці чи в іншому громадському місці?

 – Згідно з розпорядженням міського голови у Золотоноші працює 2 пункти обігріву: перший – у приймальному відділенні центральної районної лікарні, другий – на базі Центру соцдопомоги по Благовіщенській, який працює до 16-ої години, – пояснив Анатолій Володимирович. – Туди ми й транспортуємо таку категорію людей або ж відвозимо за попередньо встановленим місцем проживання. Подібних постійних «хворих» маємо на вул. Євгена Півня, Черкаській, Танкістів. Траплялися випадки, коли в Золотоноші «відпочивали» п’яниці з Драбова. Зрозумійте, наша служба не надає послуг з доставки за адресою, як таксі. Ми відвозимо пацієнта до ЦРЛ, там його «реанімують», і вже самотужки він добирається до місця проживання. У нас є протоколи, і ми працюємо відповідно до нових вимог у рамках медичної реформи.

Січень 22, 2019 в 12:34 / Переглядів: 676

Теми: Суспільство,Черкащина