Де у Черкасах можна побачити привидів

 

У кожному старовинному місті обов’язково знайдуться містичні закутки, де мешкають справжнісінькі привиди. Є такі місця і в Черкасах.

Про це пише сайт “24 Новини Черкас“.

Полтергейст у книгарні

Кілька місяців тому чергового привида випадково застукали у самісінькому центрі Черкас – в книгарні на Хрещатику.

Розповідає працівник книгарні: “Вночі буває хтось ходить, скидає на підлогу книжки”.

Раніше на цьому місці було стародавнє кладовище. За оцінками археологів тут були поховані кілька сотень людей. Серед інших знахідок під час розкопок знайшли скелет чоловіка, якого чомусь поховали за жіночим обрядом. Хтозна, може, це його неупокоєний дух і досі блукає околицями та лякає черкаських продавчинь?

Карта аномальних місць

Наведемо карту аномальних місць у Черкасах, де кожен бажаючий може зустрітися та поспілкуватися з відомими черкаськими привидами [2]. Звичайно, за умови певного везіння.

карту аномальних місць у Черкасах, де кожен бажаючий може зустрітися та поспілкуватися з відомими черкаськими привидами

Пояснення до карти:

“Дама в білому”

В районі вулиці Соснівської (колишня вулиця Мініна та Пожарського) знаходяться руїни якоїсь стародавньої будівлі та занедбані сходинки. Розповідають, що інколи у травні, коли цвіте черемуха, у надвечірніх сутінках там помічають загадкову панянку у білій сукні, білому капелюшку та з білою парасолькою у руках. Притримуючи сукню, вона повільно піднімається старими східцями вгору і зникає у темряві.

В районі вулиці Соснівської (колишня вулиця Мініна та Пожарського) знаходяться руїни якоїсь стародавньої будівлі та занедбані сходинки. Розповідають, що інколи у травні, коли цвіте черемуха, у надвечірніх сутінках там помічають загадкову панянку у білій сукні, білому капелюшку та з білою парасолькою у руках

Привид Білої пані

Якось, ще у радянські часи, на галявині влаштувала пікнік компанія молодих людей, віком років до 20. Компанія виявилася різношерстою, один юнак приїхав на травневі свята навіть із столиці. Як годиться, хлопці розвели багаття, де смажили сало, а дівчата готували бутерброди.

Раптом бачать – неподалік сходинками напівзруйнованої будівлі піднімається незнайома пані, в білому капелюшку та з білою парасолькою, така собі краля, прямо як у кіно. Молодь спочатку здивовано завмерла, а потім почала реготати та глузувати з єдиного у компанії москвича, якого звали чи то Артуром, чи Аркадієм, мовляв, це його матінка приїхала зі столиці прослідкувати, щоб син не зловживав алкоголем. Гість із Москви, зрозуміло, закипів, підскочив та й каже: ось зараз я її покличу до нашого столу.

Підбігає він до Білої пані та й хапає її за лікоть. А схопити не виходить, бо рука провалюється начебто у порожнечу. І тут Біла пані повертається до хлопця, і щось йому говорить, після чого робить кілька кроків та й зникає, розчиняючись у темряві. Артур (чи Аркадій) так і застиг на місці. Його кличуть, а він і не чує, стоїть, як вкопаний. Підбігли до нього дівчата, схопили під руки та й повели до багаття. Коли пригледілися до нього, а він з 18-річного юнака перетворився на літнього чоловіка.

Після цієї моторошної халепи хлопцю довелося довго лікувати свої нерви. І хоча зрештою він начебто одужав, але все ж таки виглядав старшим, ніж був за паспортом.

Коли його розпитували, що ж там трапилося, то він розповів, що начебто Біла пані повела його за собою у минуле, де вони обвінчалися і щасливо прожили разом майже 30 років. У них начебто були навіть діти – два хлопчика і дівчинка, більше того, одна з доньок вийшла заміж за гвардії поручика та поїхала з ним жити до Санкт-Петербургу.

Всі, звичайно, подивувалися, бо у Радянському Союзі ніякого Санкт-Петербургу не було, а був Ленінград. Та й про які 30 років йшлося, коли Артур стояв поряд з Білою пані лічені хвилини?

Зрештою, приїхали батьки Артура і забрали його із собою. Ще деякий час він листувався із знайомими дівчатами з Черкас, а потім Союз розпався, і всі контакти припинилися.

Поїзди-фантоми

Слово – очевидцю: «Ви помічали, як дивно – по діагоналі – стоять будинки вздовж вулиці Привокзальної (колишня вулиця Чекістів)?

Ви помічали, як дивно – по діагоналі – стоять будинки вздовж вулиці Привокзальної (колишня вулиця Чекістів)?

Просто раніше тут пролягала стара залізниця від станції Черкаси до пристані на Митниці.

стара залізниця від станції Черкаси до пристані на Митниці

Потім залізницю розібрали. Але і досі по ній інколи ходять фантомні поїзди.

Якось я йшов тут уночі, був тверезим, нічого не курив і не їв сумнівних грибів, аж раптом бачу, як на мене із темряви швидко насувається примарний поїзд. Від несподіванки я відскочив у кущі. Все це відбувалося у повній тиші, жодних світлових чи звукових ефектів не було. Скільки б я потім не ходив цією дорогою, більше такого не зустрічав, але, тим не менше, завжди намагався пройти цю ділянку якомога швидше».

Примарні коні

Є ще і така легенда. На території колишньої військової частини знаходиться стара будівля. Колись вона служила конюшнею. Інколи там можна побачити примарного коня, що біжить коридором.

Вояки з 6-го Київського кавалерійського полку в Черкасах

Вояки з 6-го Київського кавалерійського полку в Черкасах

Привиди підземелля

Раніше у цій будівлі на вулиці Остафія Дашковича (колишня Карла Маркса) знаходилися правоохоронні органи. У зовсім далекому минулому – царська охранка, потім НКВС, а в часи німецької окупації – навіть гестапо. Старожили стверджують, що під будівлею розташовані глибокі підвали, де були закатовані сотні в’язнів, починаючи від революціонерів і закінчуючи підпільниками-комуністами. І начебто інколи вночі з-під землі чути моторошні крики загиблих. Щоб там не було, але наприкінці 1960-х років підвали у будівлі чомусь замурували.

Звідки беруться примари

Як правило, поява привидів супроводжується візуальними або звуковими галюцинаціями, панічним жахом та заціпенінням випадкових свідків.

Усі ці, на перший погляд не пов’язані між собою, симптоми поєднує одна і та ж сама причина – вплив на людину низькочастотних звукових коливань (інфразвуку), що має природне походження.

З метою вивчення інфразвукових коливань проводилося багато експериментів. За їх результатами було однозначно встановлено, що низькі частоти можуть викликати галюцинації, паніку, тугу, холод, занепокоєння, тремтіння, порушувати звичну роботу організму та вражати окремі органи.

Інфразвук здатен впливати на відчуття та психіку людей: у 1960-х роках під час експерименту французькі дослідники відчували біль у вухах та тривогу. Учасники експерименту відзначали, що вони відчувають тремтіння, незбагненну тугу, їм здавалося, що хтось за ними стежить. Крім того, багато хто повідомляв про галюцинації на периферії зору. Є вагомі підстави стверджувати, що інфразвук пов’язаний з привидами. Так, вимірювання, що були проведені в місцях частої появи привидів, підтвердили наявність там інфразвукових коливань.

Що відбувається насправді

В одному художньому творі змальовані відчуття людини, яка потрапила під інфразвуковий удар.

(Героїня твору) “пройшла більше половини шляху, коли душу стиснуло велетенським кулаком. Верхівку Кричущого пагорба заволокло смертельно холодним туманом, трава під ногами стала сивою. Але цього разу вона навіть не впала. А через декілька хвилин, коли трава знову позеленіла, а туман розвіявся, зробила крок уперед. Ще раз. Потім ще. Коли вона досягла верхівки, пагорб закричав знову. Прямо перед її очима постали постаті в білому… Випадковий казус вивітрювання – і верхівка пагорба заспівала нечутну для людей пісню, що викликала інстинктивний жах та розлади зору. Ось вона – діра. Півтора на півтора метри. Всередині печера (резонатор). Його об’єм можна розрахувати, виходячи з формул Гельмгольца”.

Отже, привиди – це, як правило, результат опромінення людини інфразвуком в місцях, де під поверхнею землі знаходяться порожнини (резонатори звуку) природного чи штучного походження.

Джерелами інфразвукових коливань можуть бути старі підземелля та підвали, криниці, висохлі річища підземних річок тощо. Не дивно, що такі об’єкти знаходяться поряд з місцями, де мешкають черкаські “привиди”.

Докази

Можливим доказом того, що привиди пов’язані саме з інфразвуком, є цікаве фото, якось зроблене у колишньому готелі “Черкаси”.

Спочатку – повідомлення очевидця: “а я і не жартую, кілька років назад довелося заночувати, реальне відчуття чужої присутності тривало всю ніч. Тут я пригадав, що казали у різних передачах: так привида не побачиш, а ось на фото зафіксувати можна. Я зробив фото, і ось що вийшло”.

Що ми бачимо на фото? Два примарні об’єкти, які підозріло нагадують самостійні звукові коливання – так звані солітони

Що ми бачимо на фото? Два примарні об’єкти, які підозріло нагадують самостійні звукові коливання – так звані солітони. Їх практично неможливо помітити у повітрі, але дуже легко – у воді:

Ось відеоролик, в якому демонструються прості експерименти із солітонами в басейні.

Кожен бажаючий може легко повторити експеримент навіть у ванні і побачити на власні очі, як утворюються моторошні привиди, які насправді є, хоч і надзвичайно рідкісними і часом небезпечними, але цілком природними явищами – інфразвуковими солітонами.

Відеосюжет про солітони:

Січень 19, 2019 в 11:56 / Переглядів: 214

Теми: Суспільство,Черкащина