Подвійна користь: як двійко молодих хлопців власними силами провели Європейський міні-кінофест і обладнали технікою дитячі палати-«інкубатори» онкодиспансеру

На фото зліва направо: Олег Саух, Олександр Авілов

Олегу Сауху  24 роки, 10 з яких він  присвятив фотографії і 4 роки кіновиробництву та кінопрокату у столиці.  Має титул «Кращий фотограф року» у номінації «Портрет» (за версією міжнародного видання «PHOTOGRAPHER — 2011»). Він та його друг вирішили зробити приємне дітям, хворим на онкозахворювання, а саме забезпечили технікою всі палати бокси-інкубатори для карантину дітей після хіміотерапії у Черкаському дитячому онкологічному диспансері, влаштувавши «День кіно». А у Черкаській обласній філармонії організатори заходу влаштували показ фільмів для шкільної молоді задля розваги. Олег розповів, як велася підготовка до цього дня та що з цього вийшло, пише Вичерпно.

Чому ми за це взялися?

«Не так давно близька та дорога мені людина померла від раку. І так якось вийшло, що майже всі хто був із нами у проекті або їх близькі, постраждали від онко. Дивлячись на те, яка динаміка цього захворювання, стає моторошно. Це може торкнутися кожного, але опускати руки не варто. Слід боротися за кожен щасливий день і посмішку кожної дитини…» — говорить Олег Саух, куратор проекту.

Що це за проект?

Проект є «українською спробою» відтворити смак та атмосферу європейських кінозалів та фестивалів. За основу ми взяли найкращі кінозаклади  Європи та США, такі як: ODEONFirenze – Флоренція (фото 2), Electric Cinema – Великобританія (фото 1), Grauman’sChineseTheater – Лос-Анджелес. Суть у тому, що фільм демонструється у розкішних залах із небуденною кіноатмосферою. У Черкасах найбільш наближеною до такого рівня приміщенням виявилася місцева Черкаська обласна Філармонія.

2-homeslide-odeon

3-homeslide-odeon

Для чого це все?

Звичайно, для розваг, для змістовного відпочинку шкільної молоді, для формування у дітей гарного смаку,  розуміння різних культур, світоглядних корисних бачень і моральних принципів.

«Нашою аудиторією була шкільна молодь –  вона дуже специфічна, багато тонкощів треба було враховувати. І як результат вийшло вражаюче, в усіх значеннях цього слова.  Родзинкою «Дня кіно» були саме ті фільми, які несуть у собі суттєву моральну складову для шкільної молоді,  водночас  були б захопливими, цікавими і Слава Богу аудиторія залишилась задоволеною більше ніж ми сподівались.   Майже на кожному фільмі зривали овації по 4-5 разів. Мурашки прогризали шкіру від захоплення, то як можна бути не задоволеним результатом?!  Коли чуєш позитивні відгуки про проект, до якого маєш відношення – це дуже приємно і заряджає надзвичайною енергією», — говорить Олександр Авілов – технічний адміністратор.

«Дуже влучний підбір стрічок, атмосфера була нереальною, як і нереальним був розмір екрану та нереально якісна техніка – в сумі було приголомшливо. Місцями я і сам десь плакав, десь руки тягнулися приєднатись до оплесків овацій.  Стрічки були фестивальними, які отак просто в широкому  прокаті не були і ніколи не будуть. За що необхідно окремо подякувати партнерам та правовласникам фільмокопій, які  люб`язно їх надали для нашого незвичного експерименту у кіносвіті.  Щось подібне за рівнем та розмахом можна  спостерігати на Одеському Міжнародному Кінофестивалі (принаймні ми до цього дуже тягнулися), але там все ж інакший підхід, аудиторія, а бюджет якого, на хвилиночку, 3 млн. доларів. Де цільова аудиторія – міжнародний істеблішмент, а у нас місцева шкільна молодь, але рівень  відтворили той самий», — говорить Олег Саух, куратор.

Благодійна мета проекту

Розваги це добре, але найголовніше, що за залучені кошти «День кіно» зміг зробити ще й добру і корисну справу. Ми забезпечили технікою всі палати  бокси-інкубатори для карантину дітей після хіміотерапії у Черкаському  дитячому онкологічному диспансері. Для них, за проханням адміністрації, ми придбали плазмові панелі для перегляду дитячих фільмів, мультфільмів, програм. Віримо, це подарує світу ще не одну посмішку, особливо у такому становищі і повній ізоляції.  Для нас, по суті, тих хто не мають нічого, молодих — це вчинок, і дуже важлива подія, бо змогли це зробити і ділом вирішити  питання, яке для когось було важливим. Нам навіть грамоту подарували.

IMG_2226

Перешкоди  першовідкривачів

Найскладнішим завданням було обладнати залу спеціальною, та  як виявилося,  рідкісною  технікою, адже приміщення абсолютно не було готове для подібного заходу.  Кінопроекційне обладнання коштує мільйони.  Але місяць пошуків не пройшов даремно і нам люб’язно надали необхідне обладнання із Києва, яке в свою чергу, спеціально для нашого проекту було замовлене аж із Брукліну, Нью-Йорк, США!

Багато хто питав, чи були у нас проблеми. Можна сказати так: це були навіть не проблеми, а смішні казуси – дехто закидав нам, що це політична акція, підготовка до виборів тощо. Мовляв, ми на когось обслуговуємо. А ми просто працювали. Політикою ми ніколи не цікавилися. Так, ми розіслали майже всім крупним підприємствам та політичним силам пропозиції  про участь у заході у якості спонсора.  Але останні, АБСОЛЮТНО ВСІ, жодним чином її не підтримали!  Але, як то кажуть, один бачить зірки у відображенні  води, а інший калюжу під ногами.

Слова вдячності:

На останок  хочу  подякувати  усім  хто долучився  «Дня кіно» , партнерам, волонтерам та усім, хто  брав участь у цьому проекті:  правовласникам  за надання фільмокопій справді чудових  фільмів та мультфільмів, міським муніципальним  адміністраціям різних рівнів, адміністраціям шкіл, особлива вдячність батьківським комітетам,  технічним організаторам,  адміністрації  філармонії та  технічному персоналу  за максимальне  сприяння  і  зацікавлену участь.

PSПодивімось на історію наших земляків: Семеренків, Терещинків, Щербини, то їх справа була класичним «Соціальним підприємством», а в історії України і цієї землі, чи не єдиний відрізок часу, коли тут стрімко підіймався рівень життя, економіка. Що там казати, якщо рівень управління досяг того, що Черкащина того часу стала «центром світу» із садівництва, найбільшим експортером пшениці, цукру.  Залучались мільйони золотом,  відбудовувались найпрогресивніші заводи, школи і лікарні. Культура розквітала на очах. До-речі, культура це не відмовний маркер економічного становища. Треба розуміти, що то заслуга була не імперії, і не влади, а наших земляків, людей і їх моделі мислення.  До нас, у Черкаси також, приїздив весь світ переймати досвід, а капітал Америки, кредитував національну економіку виключно  під гарантії  таких як Семиренко, Терещенко, Щербини. До-речі, Щербина, залишив у наш спадок таку будівлю, як Палац Одружень у середмісті Черкас, а чи хто з недавніх діячів залишив по собі щось настільки ж значуще після себе?  А що ми по собі залишимо?

До чого це? Економічним підривом у нас поки і не пахне. Тому, стратегічно, вважаю треба брати скоріше приклад з кращого історії та світу. З усього: з культури, господарства, менеджменту, підприємництва, виробництва, сфери послуг  та ін. Не гаяти часу та чим скоріш дублювати і вдосконалювати на сучасний манер хто як може.  Запозичувати реальний досвід прогресивного світу тут у нас.

Липень 29, 2018 в 14:02 / Переглядів: 113

Теми: Події,Суспільство,Черкащина