100 років тому річка Вільшанка була судноплавною (Фото)

Картинки по запросу річка Вільшанка

“За якийсь тиждень тут “відзначимо” 55-річчя нашого Річкового вокзалу, а поки-що поділюся цікавою публікацією аж 1934 року. Мене не так здивував текст, в якому опосередковано згадується багатовіковий водний шлях Дніпром, Вільшанкою і Россю та на той час ще актуальний на ділянці Черкаси – Мошни (хоча, очевидно, добряче замулений), а фото нової пристані у Черкасах. Цілком капітальна будівля, не дебаркадер якийсь. До речі, зауважте на меті поновлення сполучення з Мошнами. 1932 – 1933-й…” – поділився цікавинкою з історії Черкащини краєзнавець Борис Юхно.

“Дніпровський водний транспорт відіграє велику роль в обслуговуванні району. Через Черкаську пристань проходить до 25% всього вантажу міста, при чому вантажообіг пристані дорівнює 131 тис. тонн, в той час, коли в навігацію 1931 р. вантажообіг складав 65,8 тис. тонн. За звітний час на Черкаській пристані проведено значні роботи для покращення обслуговування пасажирів. Збудовано новий вокзал, поліпшено обладнання вантажного двору.

У 1933 році за ініціативою пристані було організовано водне сполучення по р. Вільшанці з селом Мошни, що значно поліпшило перевозку з мошенської частини району с.-г. продукції та заготовельних контингентів, зокрема хліба.

Пристань Черкаси з цілком задовільними показниками підходить до районного з’їзду Рад. Тоді, коли в 1931 р. план по вантажообігу було виконано лише на 50,8%, то в 1932 р. на 81,4%, у 1933 такий виконано вже на 116,7%, та в 1934 р. – на 104%. Собівартість навантаження 1 тонни в 1934 р. складає 83 коп., або на 9,8% нижче плану, та на 9,1% нижче попереднього року.

Пристань має невідкладні завдання – це поширення її території, поліпшення приміщень для зимівлі команд. Виробничому району “Українлісу”, Лісосплаву, “Заготзерно” та всім організаціям району необхідно матеріально допомогти пристані в роботах по розчистці річки Вільшанки та налагодити нормальне сполучення з мошенською частиною району…”

 

Інформацію взято із сайту Дзвін

Октябрь 27, 2017 в 09:21 / Переглядів: 1725

Теми: Суспільство,Черкащина

  • Павел

    Мій дід працював бакенщиком в річпорту. А ще, за дачами ФОТОН, під лісом, на березі Вільшанки будували човни, мені один дід розказував. І казав, що там ще й досі лежать і моряться дубові колоди