Лисянщина на порозі екологічної катастрофи

Першими в районі нестачу води в криницях відчули в Дашуківці ще 2010 року. Побудувати водогін, але й він не вирішив проблеми. Річ у тім, що всі сім ставків у селі після засушливого літа зовсім зневодніли, і рівень води різко впав. Тому громада звернулася до обласної влади з проханням у виділенні бюджетних коштів на покращення технічного стану ставків Сільський і Любительський.

– Це наш останній шанс, – каже сільський голова Олександр Білоус. – Ми сподіваємося, що накопичення води дозволить акумулювати живильну вологу у водосховищі, для господарських потреб. Зібрана вода підпиратиме ґрунтові води, від цього підніметься рівень води в криницях. Також передбачений благоустрій території ставу, тут можна буде скупатися у спеку, організувати дозвілля.

У Хижинцях було п’ятнадцять ставків, які підтримували рівень води у селі. Коли розпочали віддавати водойми в оренду, а воду з них стали спускати, у криницях майже не стало води.

– Тепер люди беруть воду з колодязів на окраїнах, де ще вона є, додому возять, хто як може, – розповідає сільський голова Хижинців Сергій Ярошевський. – Розраховуємо, що проблему вирішить 100-метрова свердловина. На її будівництво з обласного бюджету виділили 440 тисяч гривень, а за власні кошти сільська рада зробила експертизу, технічну документацію на земельну ділянку під забудову, детальний план місцевості. Тож уже в жовтні плануємо розпочати і до кінця року оперативно завершити роботи. Тим більше, що в нас уже є готова водонапірна вежа, яку після реконструкції можемо використовувати. Але є ще одна проблема – якість питної води. У криницях і навіть зі 70–метрових домашніх свердловин рідина біжить червонуватого кольору, з домішками заліза. Її пити можна, але перед вживанням відстоюють або використовують додаткові фільтри.

У селі Орли – вода вперемішку з нафтопродуктами. Це наслідок господарювання розташованого неподалік комбікормового заводу. У 70-80 роки сюди сотнями тонн завозили нафтопродукти. З часом місткості почали руйнуватися й забруднювати водоносний горизонт. Тепер вода тут годиться лише для технічних потреб. Нещодавно спільним коштом збудували громадську криницю, та скоро й у ній не стало води для всіх.

– Будувати глибинні свердловини в межах Орлів дуже дорого, доведеться пробивати 20-метровий гранітний пласт, та й певності досягти результату не було. Тому ми пішли іншим шляхом: створили комісію з обстеження свердловин на комбікормовому заводі з їх подальшим використанням для потреб села, – розповідає сільський голова Юрій Райченко. – Черкаська м’ясна компанія, яка є нині власником заводу, дала добро на використання старої 180-метрової свердловини, що може набирати щонайменше 80 метрів води. Аналіз засвідчив її високу якість, і це дає якусь надію на майбутнє.

Степан ВІЗІРЕНКО

Інформацію взято із сайту Вісті Черкащини

Октябрь 16, 2017 в 09:49 / Переглядів: 216

Теми: Суспільство,Черкащина