Уманські художники презентували виставку портретів загиблих на сході України земляків

Картинки по запросу стара умань заповідник

Півроку тому уманські художники взялися за свою звичну «зброю» – олівці, пензлі та фарбу й почали писати портрети героїв, які живуть серед нас. І тих, які вже залишили цей світ, нас захищаючи. Тепер різностильові портрети загиблих на сході України земляків розташовані на виставці «Герої серед нас» вище лінії горизонту – в небесному пантеоні, пише Рідна Умань. Воїни звідти спостерігають за нами і допомагають, якщо ми рухаємося в правильному напрямку, переконаний один з ініціаторів патріотичної акції художник Борис Яцюк.

Крім нього, з особливими натурниками працювали Віталій Крижановський – кращий живописець Умані, як вважають його колеги по творчому цеху; професійний художник Василь Власюк; молода мисткиня-екпериментатор Лариса Гуменюк; колишня випускниця ізостудії, нині волонтер Людмила Довгань; вчитель образотворчого мистецтва, поет Олег Сирота; Юрій Бісик, який мріє досягти в своєму ремеслі повної досконалості.

У залі заповідника «Стара Умань», де зараз триває виставка робіт цих авторів (їх підтримав також столичний колега Олександр  Євтушенко, надавши для експозиції власні політичні карикатури), художники впродовж зими-весни зустрічалися зі своїми незвичними натурниками  і писали їхні портрети в кількох інтерпретаціях. Вийшли різностильові роботи, які можемо споглядати в ДІАЗ «Стара Умань» до 24 вересня.

Щодня сюди приходять відвідувачі, залишаючи у «Книзі відгуків» захоплені враження. Один з відгуків належить колективу кафедри образотворчого мистецтва уманського педуніверситету: «Низький уклін і велика подяка організаторам проекту за таку потужну виставку. Натхнення на нові проекти!» Представлені ж на виставці автори впевнені, що їхній шлях продовжать молоді художники, студенти, які зможуть розширити горизонти цієї унікальної портретної галереї.

Поки що створені портрети десяти воїнів і трьох волонтерів, натурники яких обрані не за чиєюсь вказівкою, а за покликом творчого серця. Поруч з їхніми обличчями, інтерпретованими баченням художників, – документальні фото і рядки з біографії, часом надто скупі, бо ці люди багато не говорять, іноді не показують навіть своїх нагород.

Тим часом кожен, кого показали нам художники, – унікальний. Чи офіцер Володимир Сідінкін, чи молодий боєць з тяжким пораненням Сергій Шихт, чи Костянтин Аксамітний, який знову повернувся на фронт, чи Михайло Татарук, що пройшов гарт під Дебальцевим. Або Юрій Рижак з Шариного, який воював з 2014-го по 2016-й. Чоловік втратив на війні сина, але не втратив бойового козацького духу. Чи кіборг Олег Гервас – він разом з побратимами до останнього тримав Донецький аеропорт. Чи відомий багатьом уманчанам Сергій Кононенко – захисник, а нині волонтер, музикант автор воєнних пісень. Його однополчани Сергій Ващенко зі Шполянського району і Руслан Давидович з Мелітополя теж стали героями цієї виставки.

Ще один наш земляк – 25-річний Ігор Касаткін. Втративши в АТО ногу, морський піхотинець знайшов у собі сили знову стати на захист рідної землі – зараз він служить інструктором на одній з навчальних баз, передає свій бойовий досвід молодому поповненню. Тому й не зміг бути присутнім на відкритті виставки (ця подія сталася напередодні Дня незалежності). А більшість захисників взяли участь у цьому заході. Прибули й волонтери Світлана Скляренко, Людмила Кононенко, Юрій Бистранівський, яким відведене чільне місце у виставковій залі.

Особливість  виставки, про яку ми розповіли, – вона на часі. «Квіточки і стежечки» теж потрібні, але нині актуальність в іншому, переконані автори цієї патріотичної ініціативи.

… У центрі виставкової зали з портретами захисників України – імпровізований хрест як символ чотирьох сторін нашої країни. Біля кожної –буханці хліба. Зі східної сторони він чорний. Вірмо: це тимчасово. Чорну сторінку історії ми перегорнемо!

 

Сентябрь 22, 2017 в 16:56 / Переглядів: 224

Теми: Події,Політика,Суспільство,Умань,Черкащина