Ми хочемо, щоб у нас було краще?

Іноді важливо просто звернути увагу, на те, що роблять активні люди навколо, які вони проекти створюють. І спробувати розібратися, дізнатися, подивитися на реальність по-іншому. Знайти те, що цікавить саме вас, те, що вважаєте важливим. А зміни вже відбуваються – вони є сьогодні. І чим більше їх буде, тим швидше ми будемо жити в країні благополуччя і добробуту, про яку ми всі мріємо. Сьогодні розповімо про кількох таких проактивних людей.

До редакції Сільських обріїв завітав сільський голова Байбузів Черкаського району Петро Лисенко.

– Кілька день тому вийшов обкошувати траву біля пам’ятників воїнам Другої світової війни – позаростали бур’янами. Людей на громадських роботах з центру зайнятості у мене немає, комунальної служби теж. Пропонував одному-другому заплатити, аби лишень виконав роботу. Не хочуть. Сидять без роботи, але й заробітку цураються. Взявся обкошувати сам. Зате охочих розказати мені, що це не робота сільського голови назбиралося чимало, – розповідає з обуренням Петро Іванович. – Люди й досі мислять радянськими стереотипами, що якщо ти керівник, значить «місцевий король», який має сидіти у своєму кабінетику. Навіть якщо він заростає бур’янами. А я хочу, щоб люди побачили, як власними силами, навіть при незначних ресурсах, можна змінювати село і оточення на краще. І що дуже багато цих позитивних змін залежить насамперед від кожного з нас. Через благоустрій, соціальні й освітні акції потрібно підвищувати рівень проактивності людей, щоб вони не скаржилися, що всюди зрада і все погано, а спробували щось змінити.

Укотре в соціальній мережі ділиться світлинами результатів благоустрою голова Думанецької сільської ради Сергій Кукушкін. Проте, зазвичай, це справа його рук і зусиль знайомих. Так, нещодавно з місцевим підприємцем облаштували на автобусній зупинці по вул. Благовісній лавку та контейнер для сміття. На черзі – ще три такі зупинки: на повороті з Чигиринської траси в село, на перехресті Думанців і Нечаївки та в центрі села.

– Просять пенсіонери, які б і раді допомогти, та вже сил не мають. Молодь практично нічого не цікавить. Зате вони найбільше звинувачують інших у проблемах. Скільки разів збирали на акції з благоустрою територій, спільні заходи до пам’ятних дат. Приходять лише працівники соцсфери і один-два жителі села. Решті – байдуже, аби їх не займали. Це неправильно. Проте ми методично «лупаєм цю скалу», – ділиться думками Сергій Кукушкін. – Бо коли людина долучається до маленької позитивної зміни, наприклад, прибрала сміття, і вже бачить «до» і «після», тоді простіше долучатися до більш масштабніших позитивних змін у країні. А сьогодні це найважливіше – мотивувати людей до змін.

Июнь 26, 2017 в 08:59 / Переглядів: 132

Теми: Події,Політика,Суспільство,Черкащина