Яке слово з суржику найпоширеніше в українській мові?

Яке слово з суржику найпоширеніше в українській мові?

Українські вчені філологи уважно досліджують усі мовні явища. Не минуло повз їх увагу вживання суржику. Якби там не було, хоч і прагнуть українці до чистоти мови, але вживають суржик повсякчас. А от яке саме слово, що відноситься до суржику найбільш уживане? На це питання теж є відповідь.

“Саме слово “суржик” означає суміш зерен, наприклад жита та пшениці. У мовленні – це враплення однієї мови в іншій.  Є рiзнi форми цього явища. Слабкий суржик — невеликi вкраплення, вiн притаманний захiдноукраїнському регiону. А сильний суржик вживають здебiльшого на сходi та в центрi України. У нас чомусь звикли вважати, що суржик — це змiшування української саме з росiйською. Утiм польськi вкраплення в мовi на Галичинi чи румунськi на Буковинi теж так називають”, – каже філолог Олександр Авраменко.

“Найбiльш помiтнi в суржику лексичнi елементи. Найпоширенiше, наприклад, слово “получається”. I у Львовi, i в Рiвному, i в Києвi, i в Полтавi вживають саме це слово замiсть “виходить”. Також доволi типова помилка “приймати участь”, що походить з росiйської. Правильно “брати участь”. Або ж слово “канєшно” замiсть “звiсно”, “авжеж”, “аякже”.

Часто трапляється суржик на звуковому рiвнi, коли вживають українськi слова, але звуки — росiйськi. Як приклад, словосполучення “канфєта “Бєлочка””. В українськiй мовi є слово “конфета” i “бiлочка”. Або ж замiсть “телевiзор” кажуть “тєлєвiзор”. Усе така м’яка вимова схожа на манеру росiйської мови.

А ще суржик виражається на граматичному рiвнi, коли люди неправильно вживають закiнчення у словах. Наприклад, “я звертаю увагУ”, але “не звертаю увагИ”, “я їм борщ, але “не їм борщУ”, “я слухаю музику”, але “не слухаю музикИ””, – розповідає філологи.

Суржик не слід плутати з діалектом.

– Дiалект вживається лише на певнiй територiї України протягом довгого часу. Тобто це слово, утворене мiсцевими жителями на своїй територiї. Наприклад, картоплю називають “бульба” або “бараболя”, на взуття кажуть “мешти”, на стежку мiж горами — “плай”. Усе це дiалекти. А от “колiжанка”, “трускавка” — це суржик, запозичений з польської.

На Галичині не використовували типову для росіян нецензурну лексику до 1970-х. “Російський мат” вважався для галичан неприйнятним. В той час у регіоні виживали власні лайливы слова. Сварку називали “ганьбленням“. Жінки казали: “Піду її виганьблю”.

 

Джерело

Июнь 24, 2017 в 14:00 / Переглядів: 650

Теми: Політика,Суспільство,Україна,Умань,Черкащина