На Черкащині відкрили пам’ятну дошку загиблому учаснику АТО

Активісти громадських організацій “Самооборона смілянського майдану “Січ”, Спілки воїнів АТОвців та “Території гідності” разом з учнями Сердюківської школи та активом села взяли участь у відкритті пам’ятної дошки Новохатьку Олегу Олександровичу, який загинув у березні 2017 року під Авдіївкою.

 

Солдат Новохатько Олег, загинув внаслідок вибуху міномету «Молот», рекомендованого Пашинським

Новохатько Олег Олександрович, народився 1 січня 1992 року у селі Сердюківка, Смілянського району, Черкаській області, Україна.

Звичайна сільська родина: мати сільський бібліотекар, батько працював в місцевій школі охоронцем, троє синів, з яких Олег найстарший. Закінчив 9 класів у Сердіківській середній школі І-ІІ ступенів, 10-11 класи навчався у Тернівській середній школі І-ІІІ ступенів. В юнацькі роки дуже любив випалювати картини, на яких зображував кораблі. В його рідній школі на виставці робіт учнів є його картини.
Після закінчення у 2008 році поступив до Черкаського державного технологичного університету, здобув спеціальність інженера-механіка. Після закінчення працював у місцевому сільгосппідприємстві «Сердюківка». Мав своє маленьке діло з продажу окулярів. Олеже мав своє хобі – дуже полюбляв риболовлю, свій улюблений спінінг брав усюди, навіть коли пішов воювати взяв із собою.

Олеже завжди був на позитиві, посмішка майже не сходила з його обличча, Він завжди міг знайти слова підтримки в будь який складній ситуації для товаришів. З дитинства був дуже патриотичною людиною. Молодший брат розповідає, що коли сталася окупація Криму, коли почалися перші зіткнення з ворогом на Донбасі, він одразу вирішив піти захищати рідну Батьківщину, збирався податися до лав добровольчого батальону «Айдар», але батьки йому цього не дозволили. Тому він таємно пройшов медичну комісію, отримав усі дозволи та у лютому 2016 року підписав контракт з ЗСУ.

Подруга Дарина згадує про Олега: “Ми познайомились спонтанно і так все різко обірвалось…. Восени написав у соцмережі, обмінялись телефонами і… Відразу ж здався таким чуйним , доброзичливим.. “Містер Позитив” так я його називала) А я навіть боялась уявити як йому там було важко. Через такий позитив, амбіції, не було місця ні страху, ні відчаю . На мої питання – “Як тобі там?” – відповідав – “Тут немає нічого страшного..”. Будучи там, він всіх підтримував – “Ну чого ж ви скиглите?!”… Як тільки “там” починалось пекло, він говорив – “Знову Романтика почалась”(це його коронне слово). Наша перша випадкова зустріч виправдала мої надії – такий же веселий, готовий прийти на допомогу в будь-який момент, симпатичний хлопець. Ніколи не забуду його: “-Женщіна, заспокойтесь! Все буде добре!», або –«Сонечко, як ти там?”…. До сих пір чекаю від нього дзвінка… Мріяв про якусь свою власну справу, чекав, коли приїде додому , щоб піти на риболовлю (це його улюблене хобі), переймався за рідних, та часто згадував свого собаку Ніка, любив так його…. Скільки добра в ньому було, що ненависть просто згасала в присутності такого відважного духу. Не вірю, що його серце не б’ється. Втратити такого друга, теж саме, що миттєво осліпнути. Надіюсь, Там йому добре та легко, смертельна рана не болить, нехай спочиває з миром наш герой – Олег Новохатько!!!!
• Ти не помер , ти в серці будеш жити,
Для мене ти ще на війні,
Хіба ж можливо віру вбити,
Якщо цього не зробимо самі…
Я все чекаю звісточку від тебе,
І твоя мати виглядає із вікна.
Та всі ми просимо у неба,
Хай тіло гине, та живе душа!»

Військовослужбовець 1-го механізованого батальйону 72-ї окремої механізованої бригади. Сержант, командир мінометної батареї, наводчик Новохатько Олег Олександрович
Загинув 30 березня 2017 року близько 18:00, в результаті обстрілу промзони м. Авдіївка (Донецька область). Стався вибух міномета «Молот».
Похований 2 квітня 2017 року у рідному селі.
Залишилися мати, батько, два молодших брата.

ДЖЕРЕЛО

Май 24, 2017 в 08:41 / Переглядів: 419

Теми: Події,Політика,Суспільство,Черкащина