Європейський банк подав 50 сторінок зауважень до проекту зведення Канівської ГАЕС

Європейський банк реконструкції та розвитку має понад 50 сторінок зауважень до проекту зведення гідроакумулюючої електростанції у Каневі на Черкащині. Оскільки ґрунтовні аргументи від Укргідроенерго, яка займається цим проектом, на надані зауваження ще не надходили, говорити про фінансування проекту з боку ЄБРР немає підстав, інформує «Ні корупції!»

Про це повідомило керівництво ЄБРР групі #CEEBankwatch, яку представили українські експерти Юрій Янюк та Ірина Головко під час EBRD Annual Mitting and Bussines Forum, що проходить нині у Нікосії (Кіпр).

Як писав «Ні корупції!», Кабінет міністрів України 13 липня 2016 року затвердив Програму розвитку гідроенергетики до 2026 року. Документ серед інших заходів передбачає будівництво Канівської гідроакумулюючої станції на Черкащині. Заявлений обсяг фінансування усієї програми становить 83,7 млрд грн, з яких 48,7 мільярда гривень повинні бути отримані від МФО.

Юрій Янюк підготував відповідне звернення до керівництва ЄБРР. Текст документу пан Янюк оприлюднив у ФБ.

У зверненні йдеться:

“Ми, представники української місцевої громади, що живе неподалік запланованого будівництва Канівської #ГАЕС.

Члени нашої громади об’єдналися разом проти Проекту (Канівська ГАЕС), можливість підтримки якого розглядає ЄБРР. Цей значний проект загальною вартістю 1,2 млн. євро виноситься на розгляд державною компанією Укргідроенерго.

Чому це так важливо для нас?

1) ми отримали офіційний висновок від провідної геологічної наукової установи – інституту геології Національної академії наук України – унікальна та складна геологія на місці реалізації проекту, велике будівництво чи споруди в цьому місці неможливі;

2) наші села та місто #Канів знаходяться від 2 до 10 кілометрів від дамби, що планується побудувати на цих нестабільних ґрунтах. У разі аварійної ситуації очікується значний вплив/ шкода нашому майну і, навіть, життю;

3) ми не отримали жодного оновленого економічного обґрунтування чому Канівська ГАЕС є найкращим варіантом з економічної точки зору для вирішення проблеми балансування навантаження на електричні системи, що є офіційною метою проекту. Спочатку, проект був розроблений в далеких 80-х роках для надання балансуючих потужностей для запланованої атомної електростанції поруч, що був відмінений після Чорнобильської катастрофи.

Тому ми просимо банк особливо детального дослідження проекту і прийняти до уваги, що публічний протест зростає в Україні внаслідок наявності високих геологічних ризиків і відсутності економічного обґрунтування для такого вартісного проекту.

Ми віримо, що такі сумнівні проекти не можуть бути реалізованими під державні гарантії тому що ці гарантії є грошима українських платників податків. Мають бути кращі шляхи освоєння цих 1,2 мільярдів євро для розвитку справжніх проектів відновлювальної енергетики і ми закликаємо банк розглянути самі такі можливості.“

ДЖЕРЕЛО